Форма входа

Статистика посещений сайта
Яндекс.Метрика

Андрiй Антонюк повертається. Перша посмертна виставка митця

 15 жовтня о 16.00 в Миколаївському обласному художньому музеї імені В.Верещагіна відкривається перша посмертна виставка творів Андрія Антонюка – народного художника України, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, лауреата премії імені Василя Стуса, кавалера ордена"Золотий тризуб", кавалера золотих медалей академій мистецтв України та РФ.

Андрій Данилович Антонюк помер у блиску посмертної слави, всесвітньовідомим українським художником, визнаним майстром образотворчого мистецтва ХХ-ХХІ ст. Уже перші твори випускника Одеського художнього училища (нині – інституту) імені Митрофана Грекова на республіканських і всесоюзних виставках, на міжнародних бієнале привернули до нього увагу мистецької еліти і шанувальників нетрадиційного, в жанрі соц-арту, мистецтва. Недарма заборонений колись, виданий в Антверпені альбом  мав більш ніж промовисту назву: "Українське модерне малярство ХХ ст.: від Михайла Бойчука до Андрія Антонюка". Зрозуміло, такі публікації, як і "квартирні виставки", в яких брав участь молодий художник-бунтар, не додавали йому офіційного видання, хоча в Миколаєві до нього ставилися з розумінням і повагою, його шанувальником був навіть перший секретар обкому КПУ Володимир Васляєв, воїн-фронтовик, іменем якого названа нині вулиця в місті. Та цей партійний секретар і не дав "відмашку" на шельмування в місцевій пресі роману письменника-фронтовика Олеся Гончара "Собор", а сам Олесь Терентійович написав екранізовану згодом кіноповість "Партизанська іскра" про відому підпільну організацію молоді, написав і повість "Бригантина" про життя підлітків у спецшколі... Андрій Антонюк – і земляк "іскрівців" із с. Кримка Первомайського району (сам майбутній художник народився на Богополі, одному з мікрорайонів м. Первомайськ Миколаївської області, закінчив ту ж СШ №17, що й уславлений поет і кіномитець Микола Вінграновський), і співець козацького українського степу – тут і сформувався як унікального таланту митець, творчу манеру якого впізнаєш од першого погляду на полотно чи акварель. А тепер уже з відстані проминулого життя бачимо, якого художника ми здобули і якого майстра втратило українське і світове образотворче мистецтво.

Саме тепер мало б виповнитися майстрові ювілейне 70-літнє число - з"явився він на світ 13 жовтня 1943-го (за іншими даними – 1941-го) року в селянській родині на Богополі, в межах легендарного, древнього Ольгополя-Богополя-Кінецполя-Голти-Первомайська. Неподалік од реального, знищеного Бузького Гарду, на берегах потужних рік – Південного Бугу і Синюхи (з берегів останньої, з Архангорода, геній поезії ХХ ст. Євген Маланюк). Але відійшов Андрій у засвіти 16 квітня 2013 р. від гострого серцевого нападу...

 Прикметно, що Андрій Антонюк усе життя товаришував із письменниками, книги Миколи Вінграновського виходили в оформленні фоторепродукцій його картин, як і книги Олекси Різниченка, Віталія Колодія, Григорія Лютого та ін. Із ним автор цих рядків здійсник видання альбому-антології "Лампада над Синюхою", яка давно вже стала раритетом. А на виставках Андрія Антонюка в Києві письменники приходили як у рідну українську домівку, де пахло полином і чебрецем Дикого Поля, де зазирали в душу зірки з Чумацького Шляху, пречиста дзвонкова вода хлюпотіла в залах, а черлене вино перемоги лилося в кришталеві чари. Як у житті. Під шелест лебединих крил перелітніх гусей над Чорним морем і лиманами, ріками Південної України і України Великої.

Андрій Антонюк малював картини і на сюжети світової літератури, але завжди залишався українським художником у його маєстатичному блиску. Саме тому своє захоплення творчістю богопільського генія висловлювали Іван Дзюба і Борис Олійник, Іван Драч і Павло Мовчан, Любов Голота і той же Олесь Гончар, який іще 1994-го року вручав йому регалії лауреата Шевченківської премії. Але персон у реєстрі шанувальників Андрієвого генія – тисячі. В Україні та за її межами, адже полотна майстра – в багатьох країнах світу. В галереях усіх континентів!

Не забудьмо: ми Антонюка любили за життя, не забудемо й по відходу.

Дмитро КРЕМІНЬ, лауреат Шевченківської премії, голова Миколаївської організації НСПУ

Відгуки наших читачів:

Тетяна Бочкарьова, аспірантка Чорноморського державного університету імені Петра Могили

«Мужній та хоробрий» – так давні греки тлумачать ім’я «Андрій». Справді, скільки треба мати сміливості та енергії, щоб бути прямолінійним і самодостатнім, правдомовним та незламним, водночас – порядним та високоморальним. Тому не дивно, що дух внутрішнього світу вирвався назовні й матеріалізувався в картинах всесвітньо відомого Андрія Антонюка (1943-2013), який прославив своє рідне Богопілля, а з ним і Миколаївщину на всі часи.

Читати далі...

Фото-світлини з відкриття виставки

Уроки живого слова Дмитра Кремiня

У науково-педагогічній бібліотеці м. Миколаєва,на першому поверсі міського Палацу творчості молоді,10 жовтня відбулася кількагодинна зустріч поета Дмитра Креміня з освітянською громадою міста. Лауреат Шевченківської премії не тільки прочитав цілий ряд нових творів,а й відповів на численні запитання,провів автограф-сесію. З блиском провела зустріч Тетяна Даниленко,відома журналістка,член НСЖУ.

  Особливістю заходу стало те, що про творчість уславленого земляка говорили його шанувальники, колеги і друзі. Головний редактор літературного сайту,відомого за межами України "Николаев литературный" В"ячеслав Качурін,у якості вітання герою поетичного бієнале виконав свою бардівську пісню. Ще одну пісню поет-бард присвятив музі колеги і друга - чарівній Ользі Кремінь. Про витоки творчості Дмитра Креміня детально говорили Людмила Старовойт, доцент, завкафедри факультету філології та журналістики МНУ імені В.О.Сухомлинського,та Василь Шуляр, доцент обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а професор кафедри психології МНУ імені В.О.Сухомлинського Ілля Стариков пригадав роки, коли молодий поет лише починав миколаївський період життя. Про осягнення літературного ландшафту Миколаївщини розказав і сам Дмитро Дмитрович. Хвилюючим були вмступи Леоніда Ржепецького, поета і культуролога, завiдуючого кафедрою Миколаївського муніципального колегіуму імені В.Д.Чайки, та iнших учасників зустрічі з учительського кола.

  Перлинами вечора стали пісні заслуженого артиста України, композитора і співака Олександра Сичова на слова Дмитра Креміня та слова Тараса Креміня, вже нині відомого вченого і поета, громадського діяча. "Журавлина молитва" О. Сичова - Т. Креміня у виконанні композитора і дитячого дуету була підхоплена всім залом і викликала слова і сльози зворушення. Хвилюючим став і відеокліп "Тільки спогад Чорнобиля", підготований для демонстрації Костянтином Картузовим, заступником директора бібліотеки і одним із організаторів літературного вечора. Теплі та щирі слова про поета-ювіляра мовила і Тетяна Роскіна, директор науково-педагогічної бібліотеки, яка наразі стала центром інтелектуального життя Миколаєва.

Нова книга миколаївської письменниці Віри Марущак «Гомін білого інею»


 У вівторок , 1 жовтня, в Миколаївській обласній бібліотеці для юнацтва пройшла творча зустріч літературної громадськості міста з відомою миколаївською дитячою письменницею Вірою Марущак. На ній Віра Іванойвна представила аудиторії свою сьому книгу - «Гомін білого інею». Це збірка новел та оповідань майстра психологічної прози, яка орієнтована, в першу чергу на молодіжну аудиторію. Перед нами постають непересічні постаті минулого i наші сучасники - складні, суперечліві. Її розповіді та нариси розкривають перед читачем багатогранний сучасний світ складних людських взаємин в час становлення особистості - з його мужністю i гіркотою , щирістю i самоіронією, та головне - з вірою и любов'ю .. Підтримати Віру Іванівну і привітати її з новою збіркою прийшов її друг - лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка Дмитро Кремінь.

 

Экспозиция наследия поэта-фронтовика Марка Лисянского в музее г. Подольска Московской области

Уважаемые друзья!

 3 октября в историко-мемориальном музее "Подолье" города Подольска Московской области, где хранится всё культурное наследие нашего земляка-поэта Марка Лисянского состоялось торжественное закрытие экспозиции культурного наследия поэта, посвящённое 100-летию со дня его рождения. В мероприятии, организованном Администрацией города Подольска и работниками музея, приняла участие и делегация Николаевского землячества Москвы. Видеоотчёт об этом мероприятии :

 

 

Новая книга николаевского краеведа Татьяны Губской

Увидело свет новое издание книги известного николаевского историка и краеведа Татьяны Николаевны Губской «Соль земли. Священнослужители и храмы Николаевщины». Презентация этой уникальной книги состоялось 1 октября 2013 года в Николаевской областной научной библиотеке им. А.Гмырева.

Книга вышла тиражом 1000 экземпляров в издательстве Ирины Гудым по благословению епископа Вознесенского и Первомайского Алексия. В книге освещена история храмов Николаевщины, деятельность служителей церкви, которые жили и трудились в здешних краях, а также писателей и просветителей, прославленных Церковью.

Презентация книги-сборника «Сказки русских писателей» в Николаеве

27 сентября в актовом зале Николаевской ОШ № 53 собрались представители многих общественных организаций  Николаевской области, учителя и учащиеся школ города на презентацию книги «Сказки русских писателей», организованной Николаевским областным отделением Всеукраинской общественной организации «Русская школа».

В сборник вошли очень добрые, полные красоты и вдохновения четыре сказки А.С.Пушкина, сказка Д.Н. Мамина-Сибиряка «Серая шейка», С.Т.Аксакова «Аленький цветочек», П.П.Ершова «Конёк-горбунок». Яркое, запоминающееся мероприятие «Книга – лучший товарищ и друг» было подготовлено совместными усилиями учителей русских школ города № 15 (директор Копейка О.Г.), № 53 (директор Ушакова Л.И.), № 61 (директор Шипилов В.А.).

Праздник получился очень искренний и по-настоящему светлый и радостный. Все присутствующие побывали в удивительном по своей красоте и доброте сказочном мире.

А.Половенко

30 сентября – всеукраинский день библиотек!

  30 сентября в Николаеве отмечается профессиональный праздник всех библиотечных работников – всеукраинский день библиотек.

   Редколлегия международного интернет-журнала "Николаев литературный" от всей души поздравляет наших добрых друзей и коллег библиотекарей, и желает всем работникам библиотек счастья, успехов и жизненного оптимизма!

Редколлегия

 


Нетлінні манускрипти Дмитра Кременя

 22 вересня у приміщенні Миколаївського обласного художнього музею імені В.В.Верещагіна з нагоди 25-річчя Пушкінського клубу відбувся вечір поезії відомого українського поета, лауреата Державної премії України імені Т.Г.Шевченка Дмитра Кременя. З цієї нагоди на святі, яке урочисто відкрив голова Пушкінського клубу Анатолій Золотухін, побували відомі митці краю: В’ячеслав Качурін, Людмила Щетініна, Дарина Березіна, Надія Агафонова, Леонід Ржепецький, Тетяна Даниленко, Віталій Олійник, Інна Береза, Владлена Руссова, Євген Горбуров, Тетяна Бочкарьова (усі – Миколаїв), Тетяна Мілевська (Київ), Тетяна Мец (Мадрид, Іспанія), студенти миколаївських університетів.

На початку зустрічі, яка об’єднала шанувальників сучасної літератури з багатьох куточків України, а також зарубіжжя, поет зауважив, що вже давно хотів виступити перед миколаївської громадою та почитати вірші, написані як на початку 1990-х, так і недавно.  Проміром, зачитавши хрестоматійний твір «Загублений манускрипт», надрукований у збірці віршів та симфоній «Пектораль» (1997), Дмитро Кремінь, порівнюючи епоху Герострата із нинішньою, нагадав, що і зараз палають національні раритети, включаючи хату Шевченка, безцінні дерев’яні церкви за Західній Україні, включені до списку пам’яток культурної спадщини ЮНЕСКО.

У наступній частині свята Дмитро Кремінь читав поетичні переклади з російської, чеської, словацької мов. Зокрема, це стосувалося віршів поета Володимира Пучкова зі збірки-трилінгва «Два береги / Два берега / Two banks» (2007). Письменник відзначив, що зацікавився перекладами давно –на початку 1980-х, коли разом із колегами опановував творчість осетинських, грузинських, абхазьких, прибалтійських авторів. До речі, протягом останніх років у серії «Між Карпатами і Татрами», заснованій доцентом Ужгородського університету Тетяною Ліхтей, вийшли не тільки вірші Дмитра Кременя у словацьких перекладах Валерії Юричкової. У випусках, зокрема, №16 (2011) і №20 (2013) – переклади відомих європейських поетів міжвоєнного покоління Любомира Фелдека, Яна Костри, а також Еміла Болеслава Лукача. Ці автори чи не вперше заговорили українською завдяки таланту Дмитра Кременя. До речі, тільки на цьому вечорі можна було почути вірші Е.Б.Лукача як в оригіналі, так і в чудових перекладах.

Наостанок Дмитро Кремінь, декламуючи «І все повернеться на круги своя…», «час переступив через людину», «Які ці скрипкові жалі!», «У не своїй країні, на руїні», зауважив, що він готує до друку книгу віршів «Мовчання волхвів», верстка якої готова до друку в Ужгороді. Власне, до неї увійшли як відомі твори, так і ті, що були написані останнім часом. З деякими з них вже можна познайомитися на сторінках престижних цьогорічних видань, зокрема, «Київ», «Кур’єр Кривбасу», «Літературна Україна», «Українська літературна газета», в інтернет-журналі «LitNik».

Як підкреслив у своєму виступі поет В’ячеслав Качурін, лірика Дмитра Кременя – це назавжди. А вечір поезії, який був по-справжньому теплим, ознаменувавши собою подію в культурному житті країни, підтвердив його статус, як найкращого сучасного поета.

Поетичний фотолітопис Дмитра Кременя.

90-летний юбилей нашего земляка выдающегося украинского писателя Александра Александровича Сизоненко

20 сентября 2013 года исполняется 90 лет со дня рождения выдающегося украинского писателя, нашего земляка Александра Александровича Сизоненко — ветерана Великой Отечественной войны, члена Национального союза писателей Украины, лауреата Государственной премии им. Т.Г. Шевченко, почетного гражданина города Николаева (2003 г.). Он автор многочисленных очерков, рассказов и повестей, широко известных и любимых читателями и почитателями его таланта. Среди них повести «На Веселому Роздолі» (1956), «Зорі падають в серпні» (1957), роман «Корабелы» и эпическая трилогия «Степ», в которую вошли романы «Степ» (1976), «Була осінь» (1980), «Мета» (1983).

Редколлегия интернет- журнала "Николаев литературный" от всей души поздравляет нашего прославленного земляка, собрата по перу и активного автора нашего издания с этой знаменательной датой и желает ему крепкого здоровья, жизненного оптимизма и дальнейших творческих успехов!

С юбилеем Вас, дорогой Александр Александрович!

Юбиляр среди членов Николаевского землячества Киева

 

 

Юбилей известного николаевского журналиста Виталия Олейника


 14 сентября исполняется 80 лет известному николаевскому писателю и журналисту Виталию Николаевичу Олейнику – автору многих популярных книг о нашем крае, его истории и культуре, многие годы отдавшему его любимой областной газете "Южная правда". Редколлегия журнала "Николаев литературный " от всей души поздравляет почётного юбиляра с 80-летием и желает ему дальнейших творческих успехов.

Здоровья, новых ярких произведений и  неиссякаемого жизненного оптимизма Вам, дорогой Виталий Николаевич!

Открытие мемориальной доски николаевского писателя Михаила Божаткина

 В пятницу 13 сентября в Николаеве состоялось открытие мемориальной доски известному николаевскому писателю, участнику Великой Отечественной войны, одному из создателей Николаевской писательской организации, почётному гражданину города Николаева Михаилу Ивановичу Божаткину. У дома по ул. Потёмкинской № 81/83 в Николаеве, где многие годы жил писатель, собрались представители общественности города, писатели, журналисты и почитатели яркого и самобытного таланта писателя-фронтовика. На открытии мемориальной доски выступили: первый заместитель мэра г. Николаева Юрий Андриенко, известные николаевские литераторы Дмитрий Креминь и  Вячеслав Качурин, сын писателя Сергей Божаткин и автор мемориальной доски Виктор Макушин.

В 1950-1977 годах Михаил Божаткин работал корреспондентом николаевских газет «Бугская заря» и «Південна правда». Более десяти лет он проработал собственным корреспондентом Радиотелеграфного агентства Украины (РАТАУ) в  Николаевской области. В 70-е годы был редактором многотиражной газеты «Коммунаровец», выходящей на заводе имени 61 коммунара. В 1962 году Михаил Иванович становится членом Национального союза писателей Украины, а в 1991 – членом Союза журналистов Украины. Как признанный мастер слова, Михаил Иванович неоднократно избирался председателем николаевской областной писательской организации Союза писателей.

 

Новое издание книги Валерия Бабича "Город святого Николая и его авианосцы"


 На днях в николаевском издательстве "Атолл" вышло новое, уже седьмое издание, книги Валерия Бабича "Город святого Николая и его авианосцы". Книга значительно переработана,  внесено много изменений в текстовую часть, дополнены и улучшены все разделы, появились новые фотографии. В книге пять цветных фотовкладок, а это около сотни цветных страниц. В числе изменений, внесенных в новое издание – информация об испытаниях николаевских авианосцев – индийского «Vikramaditya» и китайского – «Ляонин» с цветными фотографиями. Несколько увеличен формат книги – теперь она выпущена в подарочном исполнении. Книга рассчитана на широкий круг читателей, интересующихся строительством уникальных авианесущих крейсеров в г. Николаеве в 1970-1992 гг. прошлого века. 

Новое издание известной и популярной книги В. Бабича – это еще один существенный вклад в изучение и популяризацию наиболее славных страниц истории отечественного кораблестроения.

 

По поводу приобретения данной книги обращайтесь к автору по  E-mail: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в вашем браузере должен быть включен Javascript.

Председатель Союза писателей России Валерий Ганичев в Николаеве

28 августа в скверике Русского драматического театра состоялась презентация романа "Росс непобедимый" нашего земляка Председателя Союза писателей России Валерия  Николаевича Ганичева.

 

 

 

 

Открыли презентацию актёры театра  торжественным приветствием от "князя Потёмкина и императрицы Екатерины II" - основателей нашего города Николаева.

Они пригласили к микрофону автора романа В.Н.Ганичева, который подробно рассказал о своей миссии в наших краях и о работе над книгой. За ним выступила директор издательства Ирина Гудым, которая в свою очередь предоставила слово спонсору издания -  директору Николаевского глинозёмного завода Дмитрию Мирному, а потом художнику Сергею Пантелейчуку, который иллюстрировал новое издание.

Актёр русского театра Анатолий Соколов рассказал о своём участии в спектакле "Росс непобедимый в 1989 году, а председатель николаевской организации Союза писателей России и Главный редактор интернет - журнала "Николаев литературный" Вячеслав Качурин поблагодарил В.Н. Ганичева за помощь в становлении николаевской писательской организации, а также пообещал разместить на сайте интернет-журнала презентуемую книгу  нашего земляка.

Николаевские авторы подарили гостю свои книги, группа детей, приехавшая с Ганичевым на мероприятия, выступила с небольшим концертом перед многочисленными зрителями.

Первая годовщина международного интернет-журнала "Николаев литературный"

Уважаемые друзья!

 15 августа в Николаевской научно- педагогической библиотеке состоялась встреча общественности города с редколлегией интернет- журнала "Николаев литературный", посвящённая первой годовщине нашего издания.
Предлагаем Вашему вниманию видеорепортаж этого мероприятия: