Форма входа

Статистика посещений сайта
Яндекс.Метрика

21 листопада 1949 року народилася вiдома дитяча письменниця Вiра Iванiвна Марущак

 21 листопада 1949 року в смт Арбузинка Миколаївської області народилася вiдома дитяча письменниця Вiра Iванiвна Марущак. Перше оповідання було надруковано в «Ленінському племені», потім – публікація у збірнику «Октябрь». Активно почала писати, працюючи на радіостанції «Чорноморець» (ЧСЗ), на початку 70-х рр. – в заводській газеті «Трибуна рабочего». Оповідання друкувалися в журналах «Горизонт», «Рабоче-крестьянский корреспондент», «Утро», збірках «На стапелях поезії» (1999), «Грани души» (2001). Автор книг оповідань «Вікнами до сонця» (2002), «Батько з Португалії» (2005), «Цезар, Галка і Новий рік» (2008), «Пригоди Нюмочки» (2009).

В. Марущак лауреат обласної премії ім. Миколи Аркаса (2002) в номінації «Народна творчість і художня діяльність». Член Національної спілки письменників України (2007), Національної спілки журналістів України (1981).

    Сторінки В.I. Марущак на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

    Фотоархів В.I. Марущак на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги В.I. Марущак

 

 

Add a comment

Тамара Константиновна Пересунько (1934-2019)

  12 ноября 2019 года на 85-м году жизни после продолжительной болезни перестало биться сердце Тамары Константиновны Пересунько, профессора Николаевского государственного университета имени В.А. Сухомлинского, выдающегося ученого-литературоведа, писательницы, кавалера ордена «Знак почета», отличника образования Украины, отличника народного образования, горожанина года-99 в номинации «Наука и высшая школа».

Об этом в социальной сети «Фейсбук» сообщила Людмила Щетинина.

«Тамара Константиновна родилась 19 августа 1934 года в Николаеве, окончила Николаевский педагогический институт, свою педагогическую деятельность начала в средней школе № 7. С 1965 года Тамара Константиновна – преподаватель университета, 1970 году защитила кандидатскую диссертацию, с 1976 года – профессор кафедры русской литературы. Всю свою жизнь Тамара Константиновна посвятила научной, педагогической и творческой деятельности, она подготовила тысячи учителей-филологов, которые всегда с благоговением относились к своему педагогу.

В сложные 1990-е годы, когда все в нашей жизни стремительно менялось, Тамара Константиновна сумела реформировать курс русской литературы; она посвятила себя возвращению имен писателей, незаслуженно вычеркнутых из нашей культуры. Каждый месяц в отечественных литературных и литературоведческих журналах выходила ее статья, а то и две.

Тамара Константиновна – автор книг: «Гори звезда моя, не падай… Новое о С.А. Есенине», «И божество, и вдохновенье», «Зощенко», «Гоголь», «Мейерхольд», «Пять углов» и нескольких сотен литературоведческих и публицистических статей.

Вклад в нашу культуру ученого, педагога, писательницы Тамары Константиновны Пересунько переоценить трудно. Вечная память замечательному человеку!», - написала она.

Прощание с Тамарой Константиновной состоится 16 ноября (суббота) в 10 утра в ритуальном зале областной больницы по адресу: Киевская, 1.

https://novosti-n.org/news/read/179016.html

Add a comment

13 листопада 1942 року в селі Куцуруб Очаківського району народився відомий український поет Юрій Васильович Зіньковський

  13 листопада 1942 року в селі Куцуруб Очаківського району на Миколаївщині народився відомий український поет Юрій Васильович Зіньковський - автор поетичних збірок «Теорема», «Мій білий світ», «На довгій ниві», «Битва на лимані», «Далеке і близьке» і ін.

 Сторінки Ю.В. Зiньковського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання, посилиння

  Фотоархів Ю.В. Зiньковського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги Ю.В. Зiньковського

Add a comment

11 листопада 1934 року народився відомий миколаївський поет Іван Олексійович Баклицький

 11 листопада 1934 року народився відомий миколаївський поет Іван Олексійович Баклицький - лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Струни душі», володар Гран-прі ІІ обласного пісенно-літературного авторського конкурсу для людей з обмеженими фізичними можливостями «Перлини півдня», голова творчого літературно-мистецького об'єднання «Горицвіт», автор дев'яти поетичних збірок, учасник поетичних антологій «Миколаївський оберіг», «Вітер з лиману», автор поетичних збірок "Окраєць хліба", «Сонети Івана Бакліцького», «Яблунева віть» та iн.

Сторінка I.О. Баклицького на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

   Фотоархів I.О. Баклицького на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги I.О. Баклицького

 

Add a comment

11 ноября 1920 года родился известный николаевский прозаик Михаил Иванович Божаткин

   11 ноября 1920 года в деревне  Дубровка Тверской губернии родился известны николаевский прозаик Михаил Иванович Божаткин (1920-2010) - участник Великой Отечественной войны, автор замечательных книг: "В море" : рассказы (1957) "Морская романтика" (1958), "Перелом" (1958), "Взрыв в бухте Тихой" (19600. "Диана со шрамом" (Маяк), ""Краб" уходит в море" (1967), "Поручение военмора Недоли" (1971), "Последний рейс "Доротеи" (1975), ."Флаг на гафеле" (1977), ."Крепость у моря" (1980), "Дальние берега" (1982), "Кладоискатели" (1983), "Огненная полоса" (1986), "По старым фарватерам" (1995) и др. 

   Страницы М.И. Божаткина на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка , ссылка

   Фотоархив М.И. Божаткина на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги М.И. Божаткина

Add a comment

7 ноября 1924 года родился известный поэт, прозаик, сценарист Михаил Владимирович Владимов

 7 ноября 1924 года родился известный советский поэт, прозаик, сценарист Михаил Владимирович Владимов - автор книг "Рай в шалаше", "Незамужняя дуга", "Поцелуй в диафрагму", "Как по нотам", "Атака", "Лирика", "Шура Кобер, Витя Хоменко" и др.  Владимовым написаны тексты многих популярных песен: "Старый марш", "Победа живёт" и др. Он также является автором сценариев к некоторым сатирическим мультфильмам. Окончил Литературный институт им. А.М.Горького, член Союза писателей СССР. Первые стихи опубликованы во фронтовой прессе.

С 1945 года писатель жил в городе Николаеве. Работал на областном радио, в газете "Південна правда", "Коммунаровец". Лирические и сатирические стихи печатались в журналах "Октябрь", "Смена", "Советский воин" и др. Руководил областным литературным объединением. Создал поэму о подвиге моряков-десантников К.Ф. Ольшанского (коллективный сборник "На страже", Одесса, 1949)

   Страницы М.В. Владимова на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка , ссылка

   Фотоархив М.В. Владимова на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги М.В. Владимова

 

Add a comment

7 листопада 1936 року народився видатний український поет Микола Степанович Вінграновський (1936-2004)


 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області народився видатний український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист і поет Микола Степанович Вінграновський (1936-2004) - лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984), заслужений діяч мистецтв України (1997), автор вiдомих книг: "Атомні прелюди" (1962), "Сто поезій" (1966), "На срібнім березі" (1978), "Київ" (1982), "Губами теплими і оком золотим" (1984), "Цю жінку я люблю" (1990), "З обійнятих тобою днів" (1993), "Сеньорито акації" (1994) та iн.

  • Також М. Вiнграновський був режисером та актором кiнострiчок: "Дочка Стратіона" (1964), "Ескадра повертає на Захід" (1966), "Берег надії" (1967), "Дума про Британку" (1970, "Тихі береги" (1973), "Климко" (1984) та iн.

 Сторінки М.С. Вiнграновського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання, посилиння, посилання, посилання

  Фотоархів М.С. Вiнграновського на сайті інтернет-журналу "Николаев литературный" посилання

 

   

Книги М.С. Вiнграновського

Add a comment

6 ноября 1946 года родился известный николаевский бард, поэт и прозаик Александр Кузьмич Иванов

 6 ноября 1946 года родился известный николаевский поэт, прозаик, бард, профессор Николаевского филиала Киевского национального университета культуры и искусств Александр Кузьмич Иванов - член Союза писателей России, автор сборников поэзии и прозы «Всё сокровенное я доверяю вам», «Зов романтики», «Портрет на фоне времени», «Варіації на вільну тему», «Музыкальный момент» и др.

  Страницы А.К. Иванова на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка, ссылка, ссылка, ссылка, ссылка

   Фотоархив А.К. Иванова на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги А.К. Иванова

 

  Интернет-журнал "Николаев литературный" искренне поздравляет уважаемого Александра Кузьмича с его замечательным юбилеем и желает ему крепкого здоровья, творческих успехов и благополучия.

   С днём рождения, уважаемый Александр Кузьмич!

Add a comment

5 ноября 1946 года родилась замечательный николаевский поэт Екатерина Александровна Голубкова


 5 ноября 1946 года родилась замечательный николаевский поэт Екатерина Александровна Голубкова – член национального Союза писателей Украины (1979) и России (1999), «Горожанин года 2006» г. Николаева. Автор пяти поэтических сборников: «Акварели» (1973), «Звездный корабль» (1980), «По праву любви» (1984), «День летящий» (1987), «Звезда в колодце» (2006). 

Страницы Е.А. Голубковой на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка , ссылка , ссылка

   Фотоархив Е.А. Голубковой на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

  

Книги Е.А. Голубковой

 

Add a comment

4 ноября 1975 года в Николаеве родилась известный прозаик и драматург Елена Юрьевна Раскина

  4 ноября 1975 года в Николаеве родилась известный прозаик и драматург Елена Юрьевна Раскина - доктор филологических наук, профессор, один из крупнейших специалистов по творчеству поэтов серебряного века, автор исторических романов "Час Елизаветы", "Под знаком Софии", "Первая императрица России Екатерина прекрасная", "Красная Валькирия", "Жена Петра Великого", нескольких сборников поэзии, а также постоянный автор нашего журнала.

Страницы Е.Ю. Раскиной на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка, ссылка, ссылка

   Фотоархив Е.Ю. Раскиной на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка 

 

   

Книги Е.Ю. Раскиной

Add a comment

Iван Григурко: Життя як недописаний роман

   Iван Григурко: Життя як недописаний роман

  За якийсь десяток років письменником Іваном Григурком було написано чотири романи – «Канал», «Далекі села», «Ватерлінія» і «Червона риба». Вони були присвячені життю, праці, етичним цінностям його сучасників. Перший роман приніс неабияку славу письменнику. Був випущений великими накладами та перекладений на багато європейських мов, його екранізували. У 1976 році автор удостоєний республіканської Премії імені Миколи Островського.

  Скільки б ще романів подарував своїм читачам талановитий  український письменник сьогодні, якби не вирвала його з життя безжальна хвороба ще у 1982 році. Про це говорили у Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького на «Студії живої історії» пі час зустрічі-спогаду «Іван Григурко: життя як недописаний роман». Пам’ятний захід, присвячений видатному землякові, було організовано з ініціативи науковця, письменника Віктора Жадька і приурочено 45-річчю Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України.

Більшість своїх текстів прозаїк створив, проживаючи у Миколаєві. Він працював на заводі «Океан». Після цього з’явився роман «Ватерлінія». Як згадують сучасники, Івана Сергійовича часто можна було бачити серед робітників, корабелів, шахістів. Саме там, як він казав, набирався живої мови; брав образи, прислуховувався до діалогів, вбирав у себе картини життя, які змальовував у своїх творах. Він умів слухати, а потім, випускник філологічного факультету Одеського університету ім. Мечникова, вимальовував образи героїв романів.

До Миколаєва Іван Григурко приїхав з Херсона. Там, після дитячого будинку, (а життя не балувало майбутнього письменника, бо батько загинув на фронтах Великої Вітчизняної, мати померла, коли хлопчикові було три роки), звив своє сімейне гніздечко. У нього була ніжна і турботлива дружина Надійка та трирічний синочок Сергійко.

  У 1974 році у місті корабелів створювали письменницьку організацію і для її зміцнення запросили молодого перспективного автора. Після довгих коливань і роздумів молода сім’я вирішує все ж переїхати до Миколаєва. Тут Івана Сергійовича обирають заступником голови письменницької організації.

  З приїздом молодого автора в сільських будинках культури, студентських аудиторіях, цехах заводів відродилися творчі вечори, конференції, зустрічі з молоддю.

  Пізніше він став фундатором літературного об’єднання «Вітрила» в Миколаївському педагогічному інституті. Тут Іван Григурко знайомиться з молоддю, серед якої був студент Віктор Жадько. Нині доктор філософських наук, професор, письменник, який нещодавно видав книгу з промовистою назвою «Не маємо права забути». Її примірник було передано викладачеві Інні Родіоновій, яка завітала на вечір разом зі студентками-філологинями МНУ ім. В. Сухомлинського.

  Під час заходу своїми спогадами про Івана Григурка поділилися його друзі та колеги по літературному цеху: В’ячеслав Качурін, Анатолій Маляров та Віра Марущак.

  Відеоприсвяту до 75-річчя від дня народження письменника створив Віктор Жадько, а режисер, оператор Вадим Кірчев люб’язно надав уривок із кінохроніки «Літературні зустрічі на Первомайщині» з виступом Івана Григурка. Гості також мали можливість переглянути відеозапис місцевого інтернет-сайту «Николаев литературный», в якому свого старшого товариша і його творчі здобутки згадує поет, лауреат Шевченківської премії Дмитро Кремінь.

  Для присутніх було продемонстровано уривок з екранізації найпопулярнішого роману ІванаГригурка «Канал», яку за сценарієм автора зняв відомий режиссер Володимир Бортко.

  Не обійшлося і без фахових літературознавчих коментарів, які надала кандидатка філологічних наук, автор численних праць із літературного краєзнавства Людмила Старовойт. Її підтримала колега Поліна Водяна, яка також проводила літературні дослідження творчості талановитого прозаїка Івана Григурка.

Особливим гостем зустрічі стала дружина митця Надія Григурко, яка поділилася спогадами про чоловіка і подарувала бібліотечному літературному музею друкарську машинку, світлини й нотатки письменника та книжки з його особистої бібліотеки.

Віра Марущак, голова МОО НСПУ

Add a comment

3 ноября 1998 года родилась николаевский поэт и прозаик Елизавета Олеговна Безушко

3 ноября 1998 года в Николаеве родилась Елизавета Олеговна Безушко - одна из наиболее талантливых молодых николаевских прозаиков, автор замечательной повести "3 копейки", новелл "Шляпная булавка", "Закат над крышами", "Мастерская скульптора", "Туфли её мечты" и др. Также она пробует свои силы в литературной критике ("Немое кино. Золотые двадцатые", "Эволюция интертитров в немом кино" и др.), а также поэзии, произведений в стиле японских хокку, рубаи, поэтических переводах и др.

Произведения Е.О. Безушко были опубликованы в журналах "Юность" (№10, 2014), "Соборная улица" (№1-2 2016), а также интернет-журнале "Николаев литературный".

   Страница Е.О. Безушко на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка 

   Фотоархив Е.О. Безушко на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

Прозаик Анатолий Маляров о творчестве Елизаветы Безушко

 

Add a comment

3 ноября 1895 года родился известный русский поэт, переводчик и драматург Эдуард Георгиевич Багрицкий


 3 ноября 1895 года родился известный русский поэт, переводчик и драматург Эдуард Георгиевич Багрицкий (Дзюбин) (1895–1934) - автор стихотворений и поэм: «Птицелов», «Тиль Уленшпигель», «Дума про Опанаса», «Контрабандисты», «От черного хлеба и верной жены», «ТВС», «Смерть пионерки»,  «Последняя ночь» и др. Также им выпущен ряд поэтических сборников: "Соболиный след", "Звезда мордвина", "По рыбам, по звёздам", "Птицелов" и др.

.  В 1923–1924 г. поэт жил в Николаеве и работал в газете «Красный Николаев».

   Страница Э.Г. Багрицкого на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка 

   Фотоархив Э.Г. Багрицкого на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

 

Книги Э.Г. Багрицкого

Add a comment

2 ноября 1886 года в Николаеве родился известный прозаик Константин Георгиевич Шильдкрет (1886-1965)

  2 ноября 1886 года в Николаеве родился известный прозаик и сценарист Константин Георгиевич Шильдкрет (1886-1965) - автор многочисленных исторических романов и повестей: "Кровь" (1924), "Розмысел Иоанна Грозного" (1928), "Гораздо тихий государь" (1930), "Плотина" (1933), "Скованные годы" (1926), "Рождённые бурей" (1925), "Крылья холопа" (1926), "Байдаран" (1927), "Минувшая пора" (1960), "В землю Ханаанскую" (1928), трилогии "Подъяремная Русь", в которую вошли романы: "Бунтарь" (Царевна Софья) (1933), "Мамура" (Конец Московии) (1934), "Кубок Орла" (1935) и др.  Писатель родился в семьи учителя. В 1904 году, сдав экстерном экзамены за среднюю школу, получил свидетельство с правом преподавания в начальных школах. После Октябрьской революции заведовал трудовой школой в Москве. Возил школьные колонии в Поволжье и на Украину. В одну из таких поездок побывал в плену у деникинцев. До перехода к литературной деятельности работал учителем в Москве.

  В 1922 году К.Г. Шильдкрет опубликовал роман "Круговорот", и с этого времени писательство стало его профессией. В 20-х — 30-х годах 20 столетия он написал достаточно много повестей и романов, в основном на историческую тему. В 1926 году работал на кинофабрике "Совкино" в качестве секретаря художественного Совета. С 1941 г. печатал рассказы и очерки в различных журналах. В годы Великой отечественной войны находился в Москве, где был начальником домового отряда ПВХО (противовоздушной и противохимической обороны). Состоял членом Всероссийского Союза писателей. В разные годы К. Шильдкрет подвергался критике за односторонность вульгарно-социологических представлений об историческом прошлом. По сценарию, написанному К.Г. Шильдкретом совместно с В.Б. Шкловским, режиссер Ю.В. Тарич в 1926 поставил фильм "Крылья холопа" - один из лучших исторических фильмов тех лет, который прошёл с кинопоказом в 32 странах Европы и Америки.

Писатель скончался в Москве 24 февраля 1965 года.

 

Фрагмент из фильма "Крылья холопа", поставленного в 1926 году по одноимённоиу роману и сценарию К.Г. Шильдкрета режиссёром Ю. Таричем

 

Афиша кинофильма "Крылья холопа" 1927 г.

   

    Страница К.Г. Шильдкрета на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка 

    Фотоархив К.Г. Шильдкрета на сайте интернет-журнала "Николаев литературный"   ссылка

 

   

Книги К.Г. Шильдкрета

 

Add a comment

Подкатегории