Форма входа

Статистика посещений сайта
Яндекс.Метрика

Спиридон Феодосiйович Черкасенко

(1876-1940)

Фотоархiв С.Ф. Черкасенка

Оцифровані твори С.Ф. Черкасенка в нашiй Бібліотеці електронних видань  

 

 В чаду кохання

Дарма! коханням серце п’яне,
В безодні щастя поринає:
Нехай згорить, нехай зав’яне,
Що буде потім – хто те знає?..

Холодна мудрість стогне нудно:
“Минає все – й любов дочасна”.
Та без кохання жить марудно,
А вічність – молодість прекрасна.

В шалену ніч нема зневір’я, – 
Кохання в вічності у приймах!
Ми віримо без лицемір’я,
Що зміст життя в палких обіймах.

Налиймо ж вщерть любові келих!
Нехай живе палка рішучість!
Серед квіток, пісень веселих
Жорстоку стрінем неминучість...

*   *   * 

 


   В полонi

Я підкорив тебе своїм коханням,
О полохлива, дика сарно!
Не викликай же давнього зітханням,
Коли тепер так гарно!

У пущах життєвих тебе уздріли
Зненацька очі соколині:
Не зрадили мене їх гострі стріли:
Моя, моя ти нині!

До серця ланцюгом з квіток нев'ялих
Тебе припнув я, дика сарно, –
Даруй огонь бажань моїх зухвалих
І не змагайся – марно!..

*   *   *

 

 Пiсня на слова С. Черкасенка "Ой чого ти дубе" (муз. К. Стеценка).
Виконавець А. Мокренко. Кадри з х/ф "Сон" (реж. О. Бійма, 1996 р.)

 

 

  Ой чого ти, дубе

"Ой чого ти, дубе,
На яр похилився?
Ой чого, козаче,
Не спиш, зажурився?"

"Гей, мене чарують
Зорі серед ночі.
Не дають заснути
Серцю карі очі.

Гей, лети, мій коню,
Степом та ярами,
Розбий мою тугу
В бою з ворогами".

*   *   *

 

 

  Серенада

Од кохання нiчка п'яна
Млiє в снi...
Встань, виходь, моя кохана:
Ще лупатимуть до-рана
Тут пiснi.

Нiч шепоче щось у млостi,
В таїнi.
Ще горять у високостi,
Мов лампади, ночi гостi –
Зiр огнi.

Покажись моя кохана,
У вiкнi!..
Щось занила давня рана,
Думка точить нездолана
В глибинi...

Нащо ж, нащо серенада
I пiснi!
Марна струн дзвiнких принада,
Як сховалась люта зрада
Тут менi...

О, як так, то доберуся
По стiнi
Й кров'ю вашою уп'юся...
Я, мов привiд той, з'явлюся
У вiкнi!

Хай бренять пiснi кохання
В гущинi, –
Розiтнеться крик благання
Крик одчаю i... кохання
В тишинi!..

Кинь у серце хмарку туги –
Туги хмарку звiддаля
Без докору, без напруги,
I – щасливий я.

Пара слiз в очей коханих
Хай на вiях заблищать –
I в пiснях ще нечуваних
Груди затремтять.

Лиш одно, одно зiтхання
В тишi смутку й самоти –
I розiтнеться ридання:
"Де, кохана, ти?!"

 

      

Книжки С.Ф. Черкасенка

 

 


Молодечнi мрiї

Спiває нiч, спiвають зорi,
Душа у мрiях, як в квiтках,
Юнацтва днi яснi, прозорi
Встають у збуджених гадках.

Палких розмов слова бурхливi,
Огнево бурiї пiснi,
Неправдi виклики гнiвливi –
Встають, немов в казковiм снi.

Збираю их, мов чудо-квiти,
В гiрлянду пишную нижу,
Ще довго буду ними снити
I, як клейноди, збережу.

Все те, що нам колись мiрилось,
Пливло в оманах почуття, –
Пророчим сном тепер здiйснилось:
Ми – на верховинах життя!...

 *   *   *

 


Квiтами чистими в душу мою
Падають бризки жагучих пiсень.
Знов оживаю и знову люблю,
Й нiчка – яснiша за ранок, за день!

Щастя незнаним, що в серцi бренить
Дивних мелодIй палкий лейт-мотив.
Лину на згуках i їх мимохiть
В барви вбираю розмiрених слiв.

Рине блискучий пiсень водоспад,
Никнуть у млостi дерева, кущi...
Скiльки їх, скiльки їх, тих серенад
Виспiва серце палке уночi!..

 *   *   *

 

 

    К. К-вiй

                             "Как хороши, как свежи были розы..."
                                                                     I. Тургенєв


Розквiтли у серцi червонi троянди
В жагучих зiтханнях весни:
I снiв ще незнаних барвистi гiрлянди
Сплiтаються в казку чарiвну кохання
Хтось вабить, хтось шепче: "Не зраджуй бажання:
Зривай їх, – розквiли вони."

Час линув... В холодних таємних ваганнях
Пролинуло й свято весни...
Та серце не гасне, живе в сподiваннях,
Що вiчно троянди так свiжо-червонi...
Сни зникли... Хтось шепче в кошмарнiм безсоннi:
"Нема їх... зiв'яли вони..."

 *   *   *

 

 


Хотiв я у серце твое зазирнути –
Чому не веселе?
Багато там, зоре, печалi-отрути,
Багато, ой леле?

Назустрiч твоєму й моє заридало
Так гiрко i тяжко...
Пожуримось вкупi, щоб легше нам стало,
Бо важко, ох важко!

 *   *   *

     

Книжки для дiтей С.Ф. Черкасенка

 

 

Ви не забули пишний гай
Тодi, як липи розцвiтали?..
Невже... невже так хутко край,
I серця квiти вже зав'яли?

Огневим квiтом чарiвним
Кохання наше розгорнулось...
Невже...невже те щастя – дим,
Що вже розвiялось, минулось?

Мовчiть, мовчiть... не треба слiв,
Коли в душi гнiтять морози...
Невже-ж... невже тих щастя днIв
Не скроплять навiть пiзнi сльози?

*   *   * 

 

 

Де тихi води?.. де яснi зорi?..
В душi, як в пустцi, ридає сум, –
Гнiтять негоди, гнiтять суворi
Холоднi хмари холодних дум.

Де яснi зорi? Де свiт зелений?..
Морозом вiє з далеких гiр.
В душi, як в морi бурун страшений,
Лютує грiзний, тяжкий докiр.

Де свiт зелений?.. Де мир хрещений?..
Туман крiвавий клуботить в снi,
I крик шалений, непримирений
Знов крає сердце... на чужинi...

Хутчiй додому, там в хмарах зорi,
Там тихi води повив туман!
Розвiєм втому в яснiм просторi,
Загоїм болi сердечних ран.

 *   *   *

 

 

 Батьківська бандура


Бандура батьківська в забутті
Висіла в хаті на стіні,
І, довгим сном неначе скуті,
Ослабли струни мовчазні.

З стіни, німую, я жахливо
Ізняв і струни підтягнув,
Торкнувся пальцями – на диво
Із неї звука мені загув.

І серце полум'ям гарячим
У тую ж мить він розтопив.
Уста шептали дивні речі,
А звук той з ними в лад гудів.

Від того часу я бандури
Не випускаю із руки
І все на ній силкуюсь, хмурий,
Зіграти гарно, як батьки.

 

Могила Спиридона Черкасенка на Ольшанському цвинтарi в Празi

 

 

   Твори С.Ф. Черкасенка

  • Черкасенко, С. Ф. Поезії / С. Ф. Черкасенко. - К. : Рад. письменник, 1990. - 291 с.
  • Черкасенко, С. Ф. Твори. В 2 т. / С. Ф. Черкасенко ; упор. Мишанич . - К. : Дніпро, 1991.
  • Черкасенко, С. Ф. Пригоди молодого лицаря : роман з козацьких часів / С. Ф. Черкасенко. - К. : Укр. письменник, 1993. - 303 с.
  • Черкасенко, С. Поезії. Оповідання / С. Черкасенко //Донбас. - 1993. - № 5. - С. 132-158. (Спецвип.)
  • Черкасенко, С. Оповідання / С. Черкасенко //Література рідного краю : Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія. - Миколаїв, 1994. - С. 61-64.
  • Черкасенко, С. Україна; Душа : вірші / С. Черкасенко //Народна творчість та етнографія. -1998. - № 4. - С. 81, 113.
  • Черкасенко, С. Вірші; Безпритульні / С. Черкасенко // Література рідного краю : Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія. - Миколаїв, 2003. -С. 37-43.
  • Черкасенко, С. На чужині; Кохання : вірші / С. Черкасенко // Миколаївський оберіг. - Миколаїв, 2004. - С. 106-107.
  • Черкасенко, С. Маленький горбань / С. Ф. Черкасенко. - К. : Школа, 2009. - 176 с. : іл.
  • Черкасенко, С. Ф. Пригоди молодого лицаря : іст. роман / С. Ф. Черкасенко ; худож. В. М. Кущ. - К. : Національний книжковий проект, 2011. - 352 с. : іл.