Форма входа

Статистика посещений сайта
Яндекс.Метрика

Валерiй Петрович Бойченко 
(1941-2011)

Фотоархiв В.П. Бойченка

 

 

 

Пульс

Кипить-пульсує в кожнiй митi й словi,
Moв чистий сiк у пружному зелi:
Не дай, життя, померти без любовi
Анi однiй людинi на землi.

Tи дай, життя, усiм уста жагучi
I серця небайдужого болiнь,
I вистражданi в боротьбi спiвзвуччя,
Прозорi, наче сонячна свiтiнь.

У пiснi, що смiється i ридає,
У рiчцi – чи великiй, чи малiй
У стежцi, що у всесвiт вибiгає
Iз-пiд порога прагнень та надiй,

Отут вона, твоя любов, людино,
Tвiй квiт червоний, свiтло i зоря,
Твоя велика правда – Батькiвщина,
За всесвiт вища, глибша за моря.

То ж хай кипить-пульсує в кожнiм словi.
Мов чистий сiк у пружному зелi:
Hi жити, анi вмерти без любовi
Не маєш права на оцiй землi.

 *   *   *

 

 


I час,
      і npocтiр –
                 нинiшнi, гарячi –
Немов коня, вхопити за вузду.
В тяжкi дроти електропередачi
Улити власну силу молоду.

Думки народу‚
                 мpiї заповiтнi
Вiдчути, як вогненну власну кров.
На дубовi icторiї cтолiтнiм
Налитись жолудем iз коpeнiв-основ.

I руки,
        й мозок
                 найдивнiше щастя
Звеличити оновленням землi.
Комунiстичним прапором зiрчастим
Думки вiддати й чеснi мозолi.

  *   *   *

 

 


Похiд

Порвалась шатро небозводу:
Пiвсвiту снiги замели.
Ми з батьком долали негоду –
Завихреннм степом iшли

Снiгами, й пiд снiгом лапатим
Натруджено батько ступав,
А я все боявся вiдстати –
Спiдами його простував.

...I ось, ледь лякаючись: «Татку...»,
Вiтаючи усмiхом день,
Дитя, мов руде ведмежатко,
За мною снiгами iде.

Я бачу: попереду, в сяєвi,
Й позаду – також у сонцях,
Iдуть – слiд y cлiд, наче в мaєвi,
Й походу немає кiнця.

 *   *   *

 

 

Валерій Бойченко 2003 piк. Зустріч з читачами в миколаївській бібліотеці ім. Кропивницького

 

 

Весняний дощ

Де був початок весняного дня,
Де був кiнець його намоклим крокам?..
Маленьке сонце, наче пташеня‚
Десь у гнiздечку грiлося до строку.

Непевнi обриси будинкiв, скель, машин
Поливою пливпи, переливались...
I тихий pyx, i сум, i дощ, i плин
Не починалися i не кiнчались...

А того дня земля снагу пила,
У дощових обiймах паленiла,
I вiд одвiчно молодого тiлa
B передчуттi зачаття вже цвiла.

 *   *   *

 

 

  3нов листопад...

Знов листопад – укотре на землi! –
Вiдзвонює пiдковами дзвiнкими
I губить, мов гарячi вухналi,
Червоне листя стежками вузькими.

Повiльно шуму меншає в садах,
Та бiльшає щомитi сяйва й тишi,
I неба тихий i високий дах
Уже в зарiччi холодком колише.

I легко йти в прозору хвилю дня,
Хоч дим гiрчить, i згiркло думи плинуть...
I сяюча, задумливо-полинна,
Високi брами осiнь розчиня.

 *   *   *

 

 

   Не будемо спiшити...

Не будемо спiшити в розставаннi:
Як двi гори, спокiйно помовчим.
Призначено вершинам снiговим
Найпершими свiтитися свiтанням.

Не будьмо метушливими тепер
I слiв невiчних не шукаймо нинi,
Коли таку задуму свiт простер,
Що й нашi очi стали небом синiм.

Не будемо спiшити свiт дiлить
Болючими словами розставання,
Й без того наша спiльнiсть – тiльки мить,
Oта щаслива, болiсна, остання.

Не будьмо нетерплячими, коли
Рука вiдчула у руцi опору,
I помовчим у щастi, наче гори,
Що сотнi лiт розлученi були.

 *   *   *

 

 

Миколаївські поети Еміль Январьов і Валерій Бойченко

 


Слова правiчнi

Поля заснiженi – мов музика наспiвна,
При стежцi, що упала на рiллю,
Слова iскрились, виведенi рiвно
Тонкою гiлочкою: Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ.

Закрижанiле вiття на калинi
Подзванювало в тишi спроквола,
I ледь помiтна у снiгу стежина
Мене мовчазно через гать вела.

А рiдний свiт по небокрай довкола
Здiймався вежами посивiлих тополь,
Що в кожнiй з них чиясь зорiла доля –
Уздовж дорiг без лiку людських доль.

Щасливий той, хто в цiм краю почався!
Вклонившись калиновому гiллю,
Це вiн правiчним словом розписався
В снiгах довiчних: Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ.

*   *   *

 

 

Haпередоднi

У Снiгурiвцi знов хлопчиськом
Стою на березi крутiм.
Тут – свiтла сонячного бризки,
А там, в зарiччi, – перший грiм.

Тут у саду росте травиця,
I чисто яблуня цвiте.
А там – залiзнi блискавицi
Корчують хмарище круте.

Тут босоного скаче лiто,
А в серцi грає сум’яття:
Гей, що там, у прийдешнiм свiтi?
Невже це ти, моє життя?..

 *   *   *

    

 Книги В.П. Бойченка

 

 

Iду в снiги... Дорога бiла...
Чорнiють урвищем корчi.
А може, й справдi не пiд силу
Цей день тримати на плечi?

Що далi в лiсову тiснину,
То бiльше тишi й озирань;
Що далi в долю швидкоплинну,
То бiльше болю i питань.

I в бeзконечнiсть первозданну
Лежать дороги i мости.
I на yci твої питания
Лише тобi вiдповiсти.

*   *   *

 

 

А я вiд тебе хочу утекти –
Тебе в собi я хочу зрозумiть
Як розумiю, чом сумнi листи,
Чом гусне шум осiннiх верховiть.

Я знов вiд тебе лину в далину,
I в стукотiннi звихрених колiс
Ловлю чуття взаємного луну
I вiдсвiти твоїх солоних слiз.

Biд тебе знов несе мене лiтак.
I знов чорнiє небо голубе,
I знову гасне сонце, a вiдтак –
Я знову
          вiдвойовую
                            тебе.

*   *   *

 

 

Велика Корениха
                                                         Миколi Вiнграновському

I знов Велика Корениха
З туману сивого, здаля –
Така земля прадавньо-тиха
Й легка, немов перепеля.
В колисцi тихого лиману
Лежить земля, немов дитя;
Немов в iсторiї ще рано,
I я дивлюсь у майбуття.
Ти хто?
         Звiдкiль?
                 Якого роду?
Якi у дiток iмeнa?
Якому юному рапсоду
Ти дарувала письмена?
Мовчить Велика Корениха
3 туману сивого, здаля.
Немов не знала
                 горя й лиха,
Немов усе ще – немовля...

   *   *   *

 

Валерiй Петрович Бойченко читає свої  вiршi

  

 

     Виставка Андрiя Антонюка

Як обiйду щасливий цей порiг?!
Як не зiп'ю просонцевого хмелю?!
Це ж мiй народ – з вiкiв та iз дорiг –
Так легко розсуває стiни й скелi
Мої бабунi й тихi матерi,
Moї дiди – пророки добрi, хатнi...
На теплих рук натрудженiй корi –
Краплини слiз, довiку невiдплатнi.
Могили братськi дивляться у свiт.
Несуть жагу дiвчата тонкостаннi.
I яблука звисають їм iз вiт
Над щирими солдатськими листами.
Пiд пшеницi зоравши перелiг,
Води iзпивши iз глибин Дунаю,
Безсмертний дух народу тут прилiг –
Нi стiн йому, анi кiнця, нi краю...
До фарб земних
                немов до себе йду,
В єство своє, замулене нейлоном,
Тут хлiб i сiль,
             Тут радощi й бiду
Бepy, як долю, iз земним поклоном. 

 

 

   Твори В.П. Бойченка

                                                                                       Книги

Бойченко, В.П. Іскри / В.П. Бойченко. - К. : Молодь, 1972. - 48 с.
З роду ще такого я не бачив : вірші-небилиці / з англ. пер. В. Бойченко. - К. : Веселка, 1973. - 16 с.
У мене курочка була : англ. народні дитячі пісеньки / пер. В. Бойченко. – К. : Веселка, 1973. - 16 с.
Бойченко, В.П. Сонячні кола : поезії / В.П. Бойченко. – Симферополь : Таврія, 1975. - 88 с.
Бойченко, В.П. Поліття : поезії / В.П. Бойченко. - К. : Молодь, 1977. - 78 с.
Бойченко, В.П. Багряні колони : поезії / В.П. Бойченко. – Одеса : Маяк, 1978. - 78 с.
Бойченко, В.П. Широти : поезії / В.П. Бойченко. – Одеса : Маяк, 1981. - 52 с.
Бойченко, В.П. Світлі ріки : лірика / В.П. Бойченко. - К. : Рад. письменник, 1984. - 134 с.
Бойченко, В.П. Доброта : поезії / В.П. Бойченко. – Одеса : Маяк, 1987. - 127 с.
Бойченко, В.П. Птахи над полум`ям : поезії / В.П. Бойченко. - К. : Рад. письменник, 1989. - 108 с.
Бойченко, В.П. Який широкий світ! : вірші / В.П. Бойченко. – Одеса : Маяк, 1989. - 40 с.
Бойченко, В.П. Правий берег : лірика / В.П. Бойченко. - К. : Дніпро, 1991. – 256 с.
Бойченко, В.П. Не повториться мить : поезія та переклади / В.П. Бойченко. – Миколаїв : Видавництво МФ НаУКМА, 2001. - 208 с.
Бойченко, В.П. З історії словесності Південного Прибужжя : навч. посібник для вузів / В.П. Бойченко ; ред. В.П. Шкварець. – Миколаїв : ВіД, 2005. - 72 с.
Бойченко, В.П. Книга Леля : лірична драма. - Миколаїв : Іліон, 2006. - 144 с.
Миколаївщина в історії України : (книга для читання з краєзнавства). Ч. 1 / ред. Н. М. Огренич ; упор. В. П. Бойченко. - Миколаїв : МОІППО, 2009. - 256 с.
Миколаївщина в історії України : (книга для читання з краєзнавства). Ч. 2 / ред. Н.М. Огренич ; упор. В.П. Бойченко. - Миколаїв : МОІППО, 2009. - 270 с.
Бойченко, В.П. Хай вам засяє любов : поезії та переклади / В.П. Бойченко ; авт. вступ. слова М. Братан. - Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2010. - 388 с.

                                                              Публікації у збірниках та альманахах

Бойченко, В.П. Воспоминания : стихи / В.П. Бойченко ; пер. с укр. // Поэзия : альманах. - М., 1972. - С. 7-8.
Бойченко, В.П. Балада про пісню : вірші / В.П. Бойченко // Вітрила - 70-71. - К., 1971. - С. 10-11.
Бойченко, В.П. Таврійські степові : вірші / В.П. Бойченко // Поезія-72. - К., 1972. - С. 10-11.
Бойченко, В.П. Мир : вірші / В.П. Бойченко // Поезія-76. - К., 1976. - С. 13-16.
Бойченко, В.П. Права : стихи / В.П. Бойченко; пер. с укр. // Рукопожатие через горизонт. - Ставрополь, 1976. - С. 245-248.
Бойченко, В.П. Чайки в степу : вірші / В.П. Бойченко // Дніпрові райдуги : антологія молодої поезії України. - К., 1978. - С. 42-45.
Бойченко, В.П. Магістраль : вірші / В.П. Бойченко // Комсомол, доля моя. - К., 1979. - С. 358-364.
Бойченко, В.П. Єднання : вірші / В.П. Бойченко // Родники : проза, стихи. - Одесса, 1980. - С. 135-137.
Бойченко, В.П. Невідомий солдат : вірші / В.П. Бойченко // Перемога. - К., 1980. - С. 304.
Бойченко, В.П. Будівничі октави : вірші / В.П. Бойченко // Степова зірниця. - Одеса, 1981. - С. 40-41.
Бойченко, В.П. Основа : вірші / В.П. Бойченко // Стапелі над Інгулом : нариси, вірші, оповідання. - Одеса, 1983. - С. 14-20.
Бойченко, В.П. Роки : вірші / В.П. Бойченко // Горизонт. - Одеса, 1983. - С. 89.
Бойченко, В.П. Гори : вірші / В.П. Бойченко // Голоси гір та степів : поезії. - Одеса, 1984. - С. 127-134.
Бойченко, В.П. Зустріч з поетом : вірші / В.П. Бойченко // Кобзарева зоря. - К., 1984. - С. 29.
Бойченко, В.П. Гірська рота : вірш / В.П. Бойченко // Крила нашої весни : поезії. – Одеса ; Орджонікідзе, 1985. - С. 165-170.
Бойченко, В.П. Прибужжя : вірші // Квітни, земле моя. - Одеса, 1985. - С. 41, 115-116, 136.
Бойченко, В.П. Миколаїв : вірші / В.П. Бойченко // Вітер з лиману : поезії. - Одеса, 1988. - С. 189-195.
Бойченко, В.П. Тихі сніги : вірші // Поезія. - К., 1988. - Вип. 2. - С. 63-64.
Бойченко, В.П. Вірші / В.П. Бойченко // Література рідного краю : посібник-хрестоматія. - Миколаїв, 1994. - С. 175-180.
Бойченко, В.П. Почуття : вірш / В.П. Бойченко // Бузький Гард : альманах. - Миколаїв, 1996. - С. 39-41.
Бойченко, В.П. Як не принижуй ти душу свою : вірші / В.П. Бойченко // В волнах века : альманах. - Николаев, 1997. - С. 70-72.
Бойченко, В.П. Вірші / В.П. Бойченко // Література рідного краю: Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія. – Миколаїв, 2003. - С. 157-163.
Бойченко, В.П. З історії письменства рідного краю / В.П. Бойченко // Миколаївський оберіг. - Миколаїв, 2004. - С. 5-14.
Бойченко, В.П. Словесність Прибужжя крізь століття / В.П. Бойченко // Література рідного краю: Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія / В.П. Бойченко ; ред. Н.М. Огренич. – Миколаїв, 2003. - С. 10-17.
Бойченко, В.П. Вірші / В.П. Бойченко // Миколаївський оберіг. - Миколаїв, 2004. - С. 129-144.
Бойченко, В.П. Заснування Миколаєва в контексті імперських завоювань (за В.Ключевським) / В.П. Бойченко // Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження : VI Миколаївська обласна краєзнавча конференція. - Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2006. - С. 14-16.